Коли поїхала дружина, але сусід поруч

Жив собі один чоловіга середнього віку, якого нестримно тягнуло до страпону. А його благовірна про те, щоб начепити на себе цей девайс, і чути не хотіла.

— Дурепа! Це ж прогрес!

— В дупу собі запхай такий прогрес, але без мене.

Трахатися в природний спосіб воліла ця «відстала» жінка. Чим гальмувала бурхливий анальний розвиток свого чоловіка.

— Дурню, не муч дружину, а пошукай предмет своєї пристрасті там, де він росте.

— Я запеклий гетеро, ви на що натякаєте? Я не закохуюся в чоловіків!

— Кохання — явище рідкісне й прекрасне, а от потяг до фалічних символів — це геть інше.

Минув час, дружина переїхала жити до іншої країни, поки на батьківщині вирували політичні буревії. Її чоловік багато чого збагнув, придивився до сусіда, як і радила та дивакувата психологиня, і… І став щасливим.

— Неллі! Я писав вам тоді, пам’ятаєте! Усе вийшло! Ніколи я такого не відчував!

— Молодчинка, а як дружина?

— Ще краще! Щаслива там із якимось Валентіно, у нього вдвічі більший, ніж мій! Розмір завжди має значення.

— Воістину має. У тебе тепер канонічний куколд-формат. Чудово!

— Усе дуже добре, боюся лише одного…

— ?

— Щоб дружина, бува, не повернулася.

Несповідимі шляхи до особистого раю. І в кожного вони свої. Хай проб’ється промінчик світла й приємного саме тобі прогресу, у твоє найпридатніше для цього місце.

Неллі Верховська Психологиня, кандидатка психологічних наук Більше про нестандартні стосунки дивіться на моєму YouTube-каналі