Балаклава — фетиш

— Мені найстрашнішу, вовняну, наче з 1990-х.

— А навіщо вона вам?

Авжеж. От зараз так і розбіглася розповідати, що це для підопічного з дроч-фіксацією на тортурах від жінки в такому аксесуарі.

Цей артефакт знайшовся в раритетному для Києва місці — на Троєщинському ринку. Це справжній привид епохи, коли торговельних центрів ще й близько не було, супермаркети лише несміливо прокльовувалися, натомість тут вирувало життя китайського краму та екзотичних продавців.

Відтоді там нічогісінько не змінилося. Так ось де він, оплот стабільності!

Особливість фетишистів — у кришталево точному втіленні того, що тригерить їхні імпульси. І якщо це балаклава з дитинства, то сучасна флісова не підійде. Замовити онлайн таку принаду не вдалося, а там, у лабіринті торгових яток, є геть усе. Напевно, всі ці 30 років вона так і чекала на складі, поки я її куплю.

І що ж я зробила з бідним хлопчиком, убравшись у такі обладунки? Навіщо мені молотки, зубила й навіть циркулярна пилка? Ще й поліцейський значок із секс-шопу. Ох, і непристойні ж справи там коїлися.

До речі, став у пригоді електронашийник для собак! Справжнісінький електрошокер на шию.

На моєму дорогоцінному Пушкові я це звірство вирішила все ж не випробовувати. Мала колись наївну мрію навчити його послуху. Але це не вівчарка, він — упертий полярний самоїд. І настільки я його обожнюю, що під цей суворо-педагогічний «стимул» краще інших цуциків нагну… Яких не шкода.

Чудовий день! Хай живуть незвичні фетиші! І талановиті артисти (ох, це я про себе), здатні їх утілювати.

Неллі Верховська Психологиня, кандидатка психологічних наук Більше про нестандартні стосунки дивіться на моєму YouTube-каналі