Збуджений прибиральник, сволота й захід сонця

Прибився до месенджерів черговий раб із жагою мити в мене підлогу (голим, ясна річ). Молодець, звісно, але спершу поспілкуймося: пускати незнайомця в костюмі Адама відразу до себе додому — справа сумнівна.

— Але ж я прибиратиму задарма!

— А я за гроші вислухаю, як ти зібрався це робити.

Ні, що зґвалтує мене цей тип, я не боюся — пісюнчики в них на інше стоять. А от що прибиральник із нього хуйовий — значно вірогідніше. Там часто як: роздягнувся, віника до рук узяв і одразу ж спустив від самого факту. І хто прибиратиме? Тільки повільний стриптиз із дозволом зняти чергову шкарпетку після вимитого до блиску унітаза.

Інший мережевий блукач влаштував істерику, що я обов'язково маю його «кинути». Навіть якщо не хочу… Ну, навіщо боротися з бажанням людини побідкатися на якір відторгнення? Люди люблять плакати, іноді навіть ладні вбити тих, хто наважиться їм у цьому завадити.

Учора заявилася ввічлива сволота. Чарівна порода хлопців, які надто добре розуміють, що хамство — це дорого. І якщо просять щось позамежне й отримують відмову, вправно лавірують з іншого боку. І молодці, хитро — не дають підстав їх блокувати. Хама я б миттєво послала, а за трюками цього було цікаво спостерігати цілу годину.

Увечері я пішла на набережну гуляти з Пухом. Усе заливало яскраве світло серпневого призахідного сонця. Прекрасне літо, дякую, що ти нам сяяло.

  Неллі Верховська Психологиня, кандидатка психологічних наук Більше про нестандартні стосунки дивіться на моєму YouTube-каналі